Мені дуже соромно.... за те, що я так довго пропадала... (і трішки про весілля)))

Так, саме так... дуже соромно. Дуже багато часу мене тут не було(

Я безмежно скучила і маю багато чого розповісти!)

Ну перш за все, я вже законна дружина! Стала нею офіційно в кінці липня) Весілля пройшло чудово, в деякій мірі швидко але запам*яталося! А ще більше запам*яталися всі ті хвилювання, збори, останні декілька днів перед весіллям... Ну і звичайно, я мушу похвалитись тим, що сама робила для свята. Всі весільні аксесуари я звичайно робила сама *показувала всім яка я майстриня ггг...*. Весілля було шоколадне, тому всі детальки на шоколадну тему:

Наш план розсадки. Прикрашений шматочками "шоколадок" з полімерної глини (кожну штучку робила вручну, на план і 9 номерків на столи... там десь штук 200)

Ось тут "шоколадки" можна побачити ближче)

                                     

         

Номерки для столів)

                                               А ось і запрошення! Довго я з ними мучилась, бо багато чого не подобалось... Змінювала, доповнювала і ось кінцевий результат. Деякі гості були в шоці, коли дізнались, що це ручна робота нареченої))                                                                        

                                                     Запрошення були подвійні. Тобто всередині ще одна книжечка з молочного кольору кальки. Мені здалося, що так значно красивіше і додає трішки вишуканості. 

Всередині я розмістила епіграф про шоколад та сам текст запрошення)

А це наше сімейне вогнище, сфотографоване вже після використання))

І подушечка для обручок)

Хочу похвалитись ще однією деталью ручної роботи, але вже не мого авторства.

Мало хто мене розумів, але я відмовилась від букета з живих квітів.

Не хотіла, потім дивитись, як та вся краса вмирає... а через деякий час взагалі доведеться викинути. І почалися пошуки. Спочатку думала на букет з брошок... Але коли я знайшла Марину і її студію, то вже знала де буду робити замовлення.

Замовляючи букет я сказала тільки свої побажання, і чекала 1 місяць....

То був місяць нервів, все ж хвилювалась за результат.

Від результату була в шоці...

Я не знаю як це можна створити руками з фарфору!

Кожна пелюсточка ліпилась вручну.

Саме цікаве, що всі намагались понюхати букет. А я всіх шокувала тим, що це фарфор)))

Ось так) Трошки вам розповіла.

Тепер щиро надіюсь, що про мене не забули. А я, в свою чергу, зараз піду до всіх в гості, бо знаю, що багато нового відбулось без мене.